Главная » Новости » Ця Рада — найбільший законодавчий спамер

Фото:  depositphotos / dmytro.larin.gmail.com

Реальна коаліція, які депутати більш корисні, хто найбільш ефективний законотворець і ще сім фактів, які ми дізналися, досліджуючи Парламент. Чотири роки Верховній Раді: 10 зовсім неочевидних фактів про цей склад законодавчого органу країни.

До четвертої річниці роботи парламенту VIII скликання VoxUkraine підготував 10 цікавих фактів, які ми виявили протягом дослідження роботи ВРУ.

Реальна коаліція, які депутати більш корисні, хто найбільш ефективний законотворець і ще сім фактів, які ми дізналися досліджуючи Парламент.

Факт № 1. Ця Верховна Рада — найбільший законодавчий спамер за всю історію нашого парламентаризму

Кількість законопроектів у комітетах

Станом на 21 листопада 2018 року у парламенті було зареєстровано 7071 законопроект (приблизно 1760 щороку). 31% з них знаходяться на опрацюванні в комітетах, ще 18% — чекають свого розгляду у залі ВР. Лише 12% законопроектів стають законами, тобто проходять шлях від реєстрації до підписання президентом.

Україна — абсолютний лідер серед європейських держав за кількістю зареєстрованих законопроектів. Наприклад, парламентарі Норвегії в середньому ініціюють 5 ЗП на рік, Швейцарії — 6, Греції — 13, Великобританії — 66, а найбільше — парламентарі Франції та Італії: 337 і 644 відповідно.

На цю тему: Пробки в коридорах власти. Почему законы в Украине внедряются с большой задержкой

Факт № 2. Реальний склад коаліції суттєво відрізняється від офіційної

Коаліція

Український парламент — біполярний. По один бік знаходиться правляча коаліція, по інший – опозиція. Це поширене явище серед демократичних країн: класичний приклад біполярного парламенту – конгрес США, де борються демократична і республіканська партії.

У Верховній Раді шість фракцій та дві депутатські групи, тому ми маємо трохи складніші складові коаліційного та опозиційного полюсів. VoxUkraine досліджує фактичний склад коаліції з квітня 2015. Тоді парламент голосував досить цілісно: опозиційна група містила лише пару десятків депутатів з Опозиційного блоку, групи Воля Народу та позафракційних. З березня 2016-го від коаліції один за одним відпали Самопоміч, Радикальна партія та Батьківщина. Формально провладна коаліція складається з 226 депутатів: повний склад БПП, Народного Фронту та кількох позафракційних.

На практиці все працює трохи інакше. Наш аналіз за січень 2018 року показав, що в парламенті не має чіткого розділення на коаліцію чи опозицію по партійній приналежності. 41 депутат з Блоку Петра Порошенка та 18 нардепів Народного фронту не голосують як коаліціанти. Необхідні для ухвалення законів голоси добираються серед позафракційних депутатів (7 депутатів), а також обранців від Самопомочі (5 нардепів), РПЛ (9 нардепів) та групи Відродження (4 нардепи).

Факт № 3. Чим більше співавторів у закону — тим більші шанси на ухвалення. Судячи з нерозбірливості депутатів у «авторських зв’язках», вони про це дуже добре знають

Кількість законопроектів

83% законів ухвалених Радою мають більше ніж одного автора (з листопада 2014-го по січень 2018-го). Логічно припустити, що депутати спільно пишуть закони разом з колегами по фракції або коаліції (чи опозиції), але по факту так виходить далеко не завжди. Законодавче співавторство не має ідеологічних чи фракційних обмежень.

Вперше ми помітили це наприкінці 2015: більшість зв’язків (на основі даних про спільні законопроекти) між депутатами були епізодичними й не повторювались.  Середній депутат співпрацював з 300 колегами по ВР. Абсолютні рекордсмени законотворчості (станом на січень 2018): Олег Ляшко — його підпис стоїть під  245 ЗП, Віктор Галасюк — 222 ЗП, Михайло Головко — 194 ЗП.

Факт № 4. Президент — найефективніший законотворець

Парламентарі — не єдині, хто має право законодавчої ініціативи. До ВР подають законопроекти також Кабінет Міністрів та президент. Проте Депутати мають гіршу ефективність та швидкість ухвалення законів, ніж Кабмін і Президент. Станом на січень 2018 набрав чинності 381 законопроект (ЗП), ініційований нардепами (7% з усіх депутатських законопроектів). У Кабміну 248 ЗП (28% з усіх кабміновських), а у президента — 110 (78% з усіх президентських).

Крім того, президентські законопроекти найшвидше проходять усю парламентську бюрократію: в середньому за 116 днів. Так було як у 2016 році, так і в 2018. 82% ініційованих Порошенком законопроектів ухвалювалися не пізніше 90 днів після реєстрації. Для порівняння, у перші три місяці було прийнято 60% ЗП Кабміну й тільки 33% — нардепів.

Факт № 5. Найкраще голосують за прогресивні закони непублічні депутати

ККД

Рік тому VoxUkraine запустив новий проект — «Індекс підтримки реформ». «Індекс» — об’єктивний і зручний інструмент для оцінки, як депутати підтримували реформаторські закони протягом  роботи у Раді 8-го скликання. (Відбір і оцінку реформаторських законів проводять майже 40 незалежних експертів, які співпрацюють з нашим проектом iMoRe. Повний перелік цих законів за посиланням).

На цю тему: Голоса-призраки или банальные кнопкодавы? ВИДЕО

Як видно, на верхівці рейтингу не дуже відомі депутати з БПП та Народного фронту. Їх усіх об’єднує дисциплінованість: вони майже не прогулюють засідання ВР і приймають участь у левовій частці голосувань. Це дуже важлива умова, так як за чотири роки ВР прийняла біля 300 реформаторських законів. Оновлений «Індекс підтримки реформ» ви можете знайти тут.

Факт № 6. Середньостатистичний український депутат прогулює 21% пленарних засідань та 52% голосувань

Згідно з даними письмової реєстрації середній депутат відвідує 79% пленарних засідань. Найбільш дисципліновані депутати у Народного фронту (в середньому 86%) та БПП (82%). Є кілька депутатів, які не пропустили жодного засідання: Михайло Побочіх, Ігор Артюшенко, Руслан Князевич та Віктор Развадовський. Найбільш ж прогульники — Дмитро Ярош (97% прогулів), Ярослав Москаленко (95%) та Сергій Клюєв (91%).

Проте якщо депутат прийшов у Верховну Раду, зареєструвався в залі, це ще не означає, що він буде сумлінно виконувати обов’язок — голосувати. У середньому більше третини депутатів, що фізично прийшли в парламент не беруть участь у голосуваннях.

* – корисність показує, який відсоток реформаторських законів підтримав депутат (фракція, група і тд).

Факт № 7. Жінки краще голосують за реформи

Як показує наш інструмент «Індекс підтримки реформ», в середньому жінки кращі реформатори за чоловіків. Крім того, жінки краще відвідують парламент і, що важливо, частіше беруть участь у голосуваннях в — відвідування 80% у жінок проти 79% у чоловіків та участь у голосуваннях 52% проти 47%.

Факт № 8. Депутати зі стажем — загроза реформам

«Депутати-новачки» краще голосують за реформаторські законопроекти, ніж їхні досвідчені колеги. У депутатів, в активі яких два і більше скликань, в середньому голосують за реформаторські законопроекти у 46% випадках. Натомість у «новоспечених» депутатів — 68%.

Новачки також більш дисципліновані, мають кращий показник участі у голосуваннях — 55% проти 36% у досвідчених.

На цю тему: Народным депутатм законы и кодексы пишут за деньги юрконторы и чиновники

Факт № 9. Парламентарії найчастіше питають Кабмін про використання чи виділення коштів

У членів Кабінету міністрів є встановлений законом обов’язок — приходити кожної пленарної п’ятниці до Ради та відповідати на питання народних обранців. Така процедура називається «година запитань до уряду» і станом на лютий 2018 їх було проведено 59 разів.

Ми перевірити, що саме цікавить нардепів і класифікували всі запитання. З 670 запитів ми виокремили 101 питання, які стосувались використання чи виділення коштів. Крім того, було багато питань дотичних до державних витрат: соціальна сфера (50 питань щодо соціальних виплат, пільг, пенсійної реформи), заборгованість по зарплатах на державних підприємствах (30 питань), дороги (19 питань) та будівництво інфраструктури (15 питань). Крім державних грошей депутати охоче питають про діяльність державних відомств або приватних компаній (65 питань) та енергетику (60 питань).

Факт № 10. Кожен депутат у середньому входить у чотири депутатські об’єднання

Крім фракцій та груп, депутати можуть вступати до міжфракційних депутатських об’єднань, але ефективність останніх сумнівна. За три роки роботи парламенту було створено 116 МДО. Такі об’єднання не мають серйозних повноважень, проте депутати охоче беруть участь у створенні та діяльності МДО. Наприклад, напрацьовують разом законопроекти, висловлюють, спільну позицію або лобіюють конкретні питання.

Об’єднуватись заради одного об’єднання можуть понад 60 депутатів. Найбільше членів у МДО «За тверезе майбутнє України» (71 депутат), «За права споживачів енергетики» (68 депутатів) та «Зі зв’язків з Європейським парламентом» (62 депутати).

Але чи дійсно така форма співпраці ефективна? Щоб підтвердити або спростувати цю гіпотезу, ми проаналізували майже 1600 голосувань та знайшли найсильніші зв’язки між депутатами (високою кореляцією між суб’єктами вважається понад 67%). Об’єднання депутатів з великою кількістю спільних голосувань виявились однопартійцями або членами коаліції.

Олександр Надельнюк, опубліковано у виданні  VoxUkraine

Комментариев пока нет... Будьте первым!

Оставить комментарий

Вы должны быть войти в Чтобы оставить комментарий.